cart icon
0
MOD_VM_CART_NO_PRODUCT
 x 
Кошик порожній
Вхід
або
 Продовжити через Facebook
Реєстрація
або
 Продовжити через Facebook

cart icon
0
MOD_VM_CART_NO_PRODUCT
 x 
Кошик порожній
Рейчел Янковіч
Автор: Рейчел Янковіч

Пригадую ситуацію зі свого життя… Кілька років тому я одягала всіх своїх чотирьох дітей на прогулянку, найстаршій тоді було лише три роки. І от, коли нарешті остання пляшечка і соска були спаковані в переповнену сумку, моя дворічна дівчинка сказала: «Ого! Твої руки повністю зайняті!»

Місце дітей у нашому житті

Я чула від людей схожі слова, але вони були не дитячою безпосередністю, а дорослою прагматичністю: «Ці діти всі твої?!» або «Як ти наважилася на це?» Куди б ви не пішли, люди говоритимуть з вами про ваших дітей, але зовсім не те, що вам хотілося б почути. Вони розкажуть, чому не варто народжувати стільки дітей, як можна було уникнути вагітності та чому ці люди ніколи не відважилися б на таке рішення. Вони переконуватимуть вас, що коли діти стануть підлітками, ви перестанете усміхатися через постійні труднощі з перехідним віком. І все це відбувається в магазинах, у чергах, коли діти поруч, усе чують та розуміють…

Щоденний тягар?

Ще кілька десятків років тому, коли теперішнє покоління матерів навіть не народилося, суспільство вже визначило місце дитини в списку найважливішого в житті. З легалізацією аборту ми внесли ці пріоритети в закон.

На жаль, діти в цьому списку опинилися нижче вищої освіти і бажання подорожувати. Нижче походів у нічні клуби та фітнес-центри. Нижче роботи: теперішньої рутинної чи тієї, про яку мрієте. Насправді, діти перебувають навіть нижче лінивого сидіння вдома. Нижче всього. Діти — це останнє, на що варто витрачати час.

Якщо ви виросли у цій культурі, то дуже складно дотримуватися біблійного  ставлення до материнства, думати, як вільна християнська жінка, про життя та дітей у ньому. Адже скільки разів нам доводилося чути маніпуляції та обман? Чи ми справді віримо, що бажання народжувати дітей — це тільки біологічний потяг? Чи віримо, що стаємо матерями через милі дитячі речі та прагнення мати фото з немовлям? Чи ми віримо, що материнство — це запасний варіант для тих, хто не зміг себе реалізувати? Чи віримо, що це вибір тільки тих, хто готовий до щоденного тягаря? Якщо так, то як ми опустилися до цього?

Не хобі

Материнство — це не хобі, а покликання. Ви не колекціонуєте дітей, наче речі. Це не спосіб проведення часу. Материнство — це дар. Дар від Бога.

Християнські матері ведуть своїх дітей територією осудливої суспільної думки. Ви публічно свідчите, що виконуєте Божу волю і не йдете сліпо за оманливими цінностями світу. Ви чутливі до людського осуду та безстрашні у захисті своїх дітей. Ви уособлюєте те, проти чого виступає сучасна культура — бажання посвятити своє життя іншому, готовність повністю віддати себе комусь — ви уособлюєте Євангеліє.

Насправді, світ боїться глянути в очі смерті. Віддати своє життя заради когось, в будь-якому прояві — страшно. Парадокс, але саме цей страх призводить до процвітання індустрії абортів. Страх, що ваші мрії помруть, що майбутнє не буде таким яскравим, як ви планували; страх, що ви більше не будете вільні — штовхає на вбивство.

Пам’ятайте про хрест

Але християни повинні жити іншим життям. Ми маємо пам’ятати про любов, про самовідданість заради когось — пам’ятати про хрест. Тож, облиште свої надії. Забудьте плани на майбутнє. Покиньте бажання самоствердитися. Забутьте ідеально чистий дім. Перестаньте скаржитися на життя, думаючи: «а що, якби…» Дозвольте дітям змінити вас.

Смерть заради когось — не кінець життя. Ми усі маємо знати, що буде за нею. Суть християнського життя у воскресінні, але ми повинні пам’ятати, що воно можливе тільки для того, хто був на хресті.

Біблія показує нам цінність дітей. Ісус демонстрував особливу турботу про дітей і наказав нам любити та оберігати їх. Ми повинні слідувати за Ним і знаходити особливу радість у наших дітях.

Як ви живете?

Питання не в тому, чи ваше життя відображає Євангеліє, а як саме воно відображає Євангеліє. Ви переступаєте через себе заради дітей? Розглядаєте все, що робите для них, як борг, котрий у майбутньому вони мають повернути, чи віддаєте їм життя, як Ісус колись віддав своє за нас: безкорисно і з любов’ю?

Прикидатися тут складно. Можна обманути лише кількох людей. Людина у магазині, в черзі може повірити штучній посмішці, але ваші діти – ні. Вони все розуміють. Знають, що для вас є важливішим за них. Знають, що і коли може вас розгнівати. Знають, що ваша посмішка в черзі не щира і які насправді емоції приховані за нею. Діти знають різницю між матір'ю, яка вдає турботу перед незнайомцями, і тією, котра віддає заради них життя — з любов’ю та усмішкою.

Божі дари

Коли моя маленька дівчинка сказала: «Твої руки повністю зайняті», мені було приємно, що вона вже заздалегідь знала мою відповідь. Мої слова завжди ті самі: «Так, вони тримають Божі дарунки».

Живіть Євангелієм навіть тоді, коли ніхто цього не бачить. Ідіть на втрати заради дітей, і нехай тільки вони про це знають. Жертвуйте своїм життям заради їхнього. Виховуйте у них християнський характер. Ваша любов до Бога впливає на дітей більше ніж ви можете уявити. Вони ніколи не повірять від вас у Євангеліє, якщо не побачать його у вашому житті. Віддавайте їм своє життя щоденно, з материнською любов’ю. Облиште дріб’язковість. Покиньте щоденні турботи. Забудьте думки, що ніхто не знає, як вам насправді складно.

Перестаньте дивитися на себе і погляньте на хрест. Є більше радості, сміху, життя по інший бік смерті, якщо ми жертвуємо собою заради ДІТЕЙ.

Приєднуйтеся до нас в Facebook якщо Вам сподобалася ця стаття


Рейчел Янковіч є дружиною та матір’ю сімох дітей. Вона автор трьох християнських книг Loving the Little Years: Motherhood in the Trenches, Fit to Burst і Christian Identity.

Переклад: Надія Лахман


All rights reserved © Rachel Jankovic. Translated by permission of Desiring God. This article was originally published at Desiringgod.org

Додати коментар

або
через Facebook


Захисний код
Оновити