Кошик порожній
Ви намагаєтеся зрозуміти, чому фінансова допомога у вашій церкві зменшується? Можете здогадуватися про деякі причини, але не впевнені у них? Оскільки я працював з різними громадами, то нам вдалося виявити кілька пояснень цієї ситуації. Подивіться, чи якесь із них актуальне у вашій церкві.
Менша відвідуваність. Звісно, я говорю про очевидну річ, але її варто зафіксувати. Спілкувався з пастором, у церкві якого допомога зменшилася на 15% порівняно з минулорічною, а відвідування за той самий період знизилося на 12%. Є великий зв’язок між відвідуваністю та допомогою, навіть якщо у вашій церкві є значні онлайн-пожертвування. Ще варто додати, що тепер відвідування знижується у багатьох церквах, якщо не в більшості з них. Тим часом сім’я, котра ходить у церкву тричі на місяць, допомагатиме більше, ніж та, яка робить це двічі на місяць.
Зміна поколінь. Будівельники, люди, які народилися до 1946 року, з інституційної відданості фінансово більше допомагатимуть церкві. Покоління Х (народилися між 1960–1980 роками) мають найвищі доходи, але їхні пожертвування цьому не відповідають. Мілленіали (народилися після 1980 року) допомагають також небагато. Разом з тим, у багатьох церквах Будівельники та Мілленіали ніби помінялись місцями щодо цього. Іншими словами, люди, які традиційно робили щедріші пожертвування, тепер фінансово допомагають церкві менше.
Допомога більше цільова, ніж загальна. У Будівельників та Міленіалів різко змінилася мотивація для пожертвувань. Будівельники, як уже зазначено, з інституційної відданості більше допомагають церкві. Тому церковні лідери можуть закликати їх «допомогти церкві», й вони позитивно на це реагуватимуть. Міленіали, однак, роблять більше цільових, аніж загальних пожертвувань. Церковним лідерам доцільно по-особливому показати цьому поколінню, як кошти використовуватимуть на конкретні потреби. І ці потреби мають бути реальними, близькими та переконливими.
Навчання. Маятник хитнувся задалеко. Двадцять років тому люди бурхливо реагували на постійну потребу церкви у грошах. Тому, більшість церковних лідерів старалися навіть не згадувати слово «десятина» в духовних навчаннях. Чесно кажучи, сьогодні багато хто не розуміє, що десятина є обов’язком і благословенням, оскільки в їхніх церквах цього не вчать.
У людей мало «вільних грошей». Перед тим, як ви почнете критикувати цей пункт, хочу сказати, що твердо переконаний: основою для десятини не повинні бути наші «вільні гроші». Бог має отримувати перші фрукти, а не залишки. Але сувора реальність полягає в тому, що багато людей, які допомагають церкві, дають їй лише залишки, тобто «вільні гроші». Незважаючи на те, що за останні роки економіка частково поліпшилася, «вільних грошей» побільшало тільки у 20% сімей. Однак ті, хто відвідують наші церкви, є найвірогідніше частиною інших 80%. Іншими словами, більшість членів наших церков не відчули будь-якого зростання «вільних грошей».
Є певні дії, які можемо зробити для зміни цієї ситуації. Зокрема слід наполегливо навчати та проповідувати біблійну важливість фінансової допомоги. Потрібно бути яснішими в нашій меті або переконливіше відповідати на питання «чому» стосовно пожертвувань. Також можемо ініціювати зміни для того, щоб десятина стали духовною звичкою, а не другорядною запізнілою згадкою. Моя церква, в якій до 200 відвідувачів, отримує фінансову допомогу від членів як у традиційній формі, так і через online чи смс. Водночас, у багатьох церквах досі використовують конверти.
Том С. Рейнер є президентом і генеральним директором LifeWay Christian Resources, також шановним пастором та відомим дослідником. Він є автором бестселера «Моя церква — моя сім’я» а також інших двадцяти книг. Рейнер — випускник The Southern Baptist Theological Seminary, в якій працював понад 20 років та був деканом і засновником Billy Graham School of Missions and Evangelism.
Переклад: Олексюк Ігор
All rights reserved © Thom Rainer. Translated by permission of Thom Rainer. This article was originally published at ThomRainer.com