Автор: Джонатан Парнелл

Гомосексуалізм — не єдиний гріх, який згаданий в Першому посланні до Коринтян 6:9–10:

«Хіба ви не знаєте, що неправедні не успадкують Божого Царства? Не обманюйте себе: ні розпусники, ні ідолопоклонники, ні перелюбники, ні блудники, ні мужоложники, ні злодії, ні користолюбці, ні п’яниці, ні наклепники, ні розбійники Божого Царства не успадкують». 

Згаданий тут гріх мужолоства відрізняється від інших, принаймні сьогодні. У теперішній період нашої історії гомосексуалізм, на відміну від інших гріхів, багато хто в суспільстві сприймає з великим захватом. Це вважають чимось хорошим, новим досягненням свободи.

Можна впевнено сказати, що люди все більше і більше не соромляться гріха. Безліч людей є ідолопоклонниками, не кажучи вже про тих, хто є сексуально аморальним, чинить перелюб, краде, жадібний, марнотратний, ображає ближніх чи шахраює. Це все відбувається постійно. І кожен зі  згаданих нерозкаяних гріхів є однаковий у розумінні Божого суду. Всі вони викликають Божий гнів. І ми повинні постійно пам’ятати, що "такими були дехто з вас" (1 Кор. 6:11). Ви — у церкві. 

Поширений погляд

Але, наскільки знаю, жоден з перелічених гріхів не отримує аплодисменти й підтримку від людей, які виступають за свою нормальність. Сексуальна аморальність уже не є піонером, який би рухав прогрес. Подружню зраду все ще не схвалюють багато людей.  Звинувачення в жадібності все ще можуть очорнити виборчу компанію політика. Крадіжка не є відкрито прийнятна, і нема офіційних ініціатив, які б дозволяли людям брати речі, що не належать їм. Іще нема такого поняття, як «алкогольний день». Більшість людей не пишаються тим, що обирають випивку замість стабільності. Також нема жодних законопроектів про відміну обмежень щодо водіння транспорту в нетверезому стані. Ображати інших — не найкращий метод знайти друзів та впливати на людей.  Шахрайство, особливо на корпоративному рівні, призводить зазвичай до в’язниці. Насправді структура нашого соціуму  деякою мірою залежить від нашої спільної зневаги грабіжників і шахраїв. 

Можливо, усі ці гріхи за винятком позашлюбного статевого зв'язку, все ще сприймаються у негативному світлі. Але не гомосексуалізм, не ті люди, котрі нині голосно захищають його з високих державних посад. Коли спостерігаєш це, стає очевидним, що гомосексуалізм відрізняється від інших гріхів.

Що означає — бути проти

Будучи християнами, ми щиро віримо, що гомосексуалізм, як й інші гріхи, не допускає людей до Царства Божого. І якщо наше суспільство вітає це, то ми не можемо водночас бути стурбованими й нічого не робити. Питання надзвичайно важливе. Це означає, що позиція — християни проти гомосексуалізму — прояв нерозуміння серйозності проблеми. Ми проти будь-якого гріха, який віддаляє людей від вічної радості в Бозі. Але гомосексуалізм отримує величезний тиск і супротив тому, що в період  змін у культурі, це головний гріх, який почали схвалювати і підтримувати можновладці та суспільство загалом.

Очевидно: якщо буде проявлена ініціатива, котра легалізуватиме крадіжку, — коли хтось матиме право брати все, що захоче та з будь-яких причин — християни виступлять проти. Бо крадіжка є гріхом. Це те, проти чого ми, — проти гріха. І це те, що повинно об’єднати наші голоси в один, коли ми вступаємо у дискусію про гомосексуалізм.

Дехто хотів би обмежити питання гомосексуалізму двома крайностями: ті, які є прихильниками цього, й ті, котрі це ненавидитя. Ці дві групи існують в нашому суспільстві. Через вплив соціального тиску тепер зростає число людей, які схвалюють гомосексуалізм. Ми можемо назвати їх лівими. З іншого боку, є люди, які з фанатичних причин ненавидять гомосексуалізм, і їхня опозиція ніяк не пов’язана з  християнськими переконаннями. Ми можемо називати їх правими.

Слова любові

Нинішня дискусія страждає від крайностей. Ті, хто зліва, всіма силами стараються переконати кожного, хто з ними не погоджується, та перевести їх на свій бік. Якщо ти не підтримаєш, то, значить, ненавидиш. Тим часом, ті, хто з справа, бачать м’якість і слабкість у людях, які не є войовничо налаштованими проти гомосексуалізму. Якщо ти не ненавидиш, то — підтримуєш.

Але справжні послідовники Христа не йтимуть жодним із цих шляхів. Ми говоримо про те, про що інші мовчать, хоча можуть сказати.

Віддаляючи себе від лівої і правої сторін, ми не схвалюємо гомосексуалізм; ми знаємо чітке слово Бога, що це — гріх. Але не проявляємо ненависть до тих, хто є його прихильниками; ми їх любимо достатньо, щоби встояти і не піддатись агресивному тиску суспільства. Ми з любов’ю говоримо їм правду, кажучи: «Це неправильно» й одночасно:  «Я тебе люблю».

Ми не ліві; ми відкрито говоримо, що гомосексуалізм — це неправильно. Водночас ми не праві; ми говоримо, що тебе люблять. Ми доносимо добрі новини, з найсолодшими, найглибшими, найпроникливішими словами Христа – тими самими словами, які Бог говорив до нас,  – «Ти помиляєшся, і тебе люблять».

Бог каже нам, що ми грішили, що плата за гріх – смерть, що не покаяння означає засудження, що наше спасіння потребувало смерті Його Сина (Рим. 6:23; Ів. 3:36; Гал. 3:13). І водночас Бог каже, що любить нас. Коли ми були грішниками, Ісус помер за нас; коли ми були невірні, Він страждав за нас; коли ми заслуговуємо на гнів, Ісус вітає нас у славі (Рим. 5:8; 1 Петр. 3:18; Єф. 2:1-7). 

Де Євангеліє cяє

Ти помиляєшся, і тебе люблять – це єдиний голос християн. Це те, що ми кажемо з нашого власного досвіду, як влучно висловився Тім Келлер: «Ми набагато гірші, ніж можемо уявити, і нас набагато більше люблять, аніж ми могли коли-небудь мріяти». 

Наша позиція в цій дискусії така: коли еліта суспільства нас зневажає, коли поп-культура принижує нас, коли хтось інший не знає що сказати за межами двох крайностей, ми маємо унікальну можливість бути світлом Євангелії і показати благодать: ти помиляєшся, і тебе люблять.

Ми можемо сказати це.

Ось чому гомосексуалізм не такий гріх, як усі інші.

Джонатан Парнелл є старшим пастором Cities Church у Міннеаполісі, де він разом з дружиною Мелісою проживає та виховує сімох дітей. Він також є автором книги «Never Settle for Normal: The Proven Path to Significance and Happiness»

Переклад: Олексюк Ігор

All rights reserved © Jonathan Parnell. Translated by permission of Desiring God. This article was originally published at Desiringgod.org

Додати коментар